Не чіпати диких тварин і в разі укусу чи подряпини негайно звернутися по медичну допомогу.
Це загальні рекомендації, яких важливо дотримуватися як дорослим, так і дітям. Тому в межах спільної комунікаційної кампанії щодо важливості профілактики сказу World Health Organization Ukraine, Міністерство охорони здоров'я України, Держпродспоживслужба створили мультфільм для найменших.
Сказ – це вірусна, смертельна інфекція, розвитку якої у людини можна запобігти, якщо своєчасно провести вакцинацію. Людям вірус сказу зазвичай передається під час укусу заражених тварин, при чому у більшості випадків джерело інфікування – собаки та коти (як безпритульні, так і не вакциновані домашні). Вакцинацію тварин проводять фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби.
15 травня 2024
ДЕНЬ СІМ'Ї В УКРАЇНІ
28 липня 2023 року указом президента України №455 замість Дня сім'ї 8 липня був встановлений День сім'ї 15 травня - тобто, в один день із Міжнародним днем сім'ї, заснованим ООН 1993 року.
Сім'ю в Україні вважають найменшою соціальною ланкою суспільства. Саме у сім'ї формується особистість кожної людини й відбувається виховання.
Основними ознаками сім'ї є спільне житло та об'єднаний фінансовий бюджет. Різні країни та національні спільноти можуть мати різноманітні форми сімей, які відображають індивідуальні вподобання та соціальні умови. Однак для успішного функціонування сім'ї важливий захист та підтримка. Тому у багатьох країнах існують програми, спрямовані на підтримку сімейного щастя та стабільності. ООН також активно долучається до цього процесу, і завдяки їй щороку 15 травня відзначається Міжнародний день сім'ї.
Міжнародний День сім'ї: історія свята
Міжнародний день сім'ї, заснований Організацією Об'єднаних Націй у 1993 році, став офіційним святом у всьому світі вже наступного року, а в Україні його почали відзначати з 2023 року.
Ще у 2023 році, в Україні День сім'ї святкували 8 липня, але ця дата збігалася з російським святом сім'ї, любові та вірності. У липні 2023 року, президент України Володимир Зеленський за указом № 455/2023 змінив дату святкування Дня сім'ї з 8 липня на 15 травня, що відповідає Міжнародному дню сім'ї, встановленому ООН у 1993 році. Таким чином, у 2024 році, День сім'ї в Україні вперше буде відзначатися 15 травня.
ООН ініціювала Міжнародний день сім'ї для підвищення уваги до проблем, пов’язаних із сім'єю та взаєминами в ній. Щороку Міжнародний день сім'ї відзначається з особливою темою, такою як проблеми бідних сімей, здоровий спосіб життя у родині, виховання дітей, сімейні традиції, роль батька або матері тощо. Це також день для висловлення вдячності за безмежну любов і підтримку, які надають найближчі люди, і для визнання різноманітності нашої глобальної спільноти.
День сім'ї 2024 — традиції
Сім'я — найбільший скарб у житті. Особливо сильно це відчувається у складний воєнний час, адже під час війни в Україні День сім'ї стає надто чутливим святом, оскільки багато чоловіків і жінок перебувають на військовій службі.
У День сім'ї традиційно проводяться освітні та святкові заходи — тематичні конференції, благодійні акції, концерти. Однак головне завдання цього дня — приділити увагу близьким людям. Заплануйте сімейний обід або вечерю, вирушайте разом на пікнік, згадайте разом своє генеалогічне дерево. Якщо немає можливості особисто зустрітися з рідними, то постарайтеся зателефонувати їм і висловити слова любові та подяки за все світле і добре, що вони принесли у ваше життя.А якщо немає можливості зустрітися з рідними, то постарайтеся зателефонувати їм і сказати "Люблю" і "Спасибі" за все світле і хороше, що вони подарували нам.
14 травня 2024
Департамент освіти і науки облдержадміністрації розробив пам'ятки щодо збереження свого здоров'я!
13 травня 2024
10 травня 2024
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУХАНКА
Рух є природною частиною життя. Рух – це радість. Саме життя є рухом. У дитинстві він відкривав нам світ, доводив до знань і емоційних переживань. Ми росли разом з рухом,
ми живемо в русі.
09 травня 2024
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЄВРОПИ
Цьогоріч Україна вперше за двадцять років долучиться до заходів з нагоди Дня Європи — свята, яке традиційно 9 травня відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті. "Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм", — сказав президент Володимир Зеленський у зверненні 8 травня після підписання указу про щорічне відзначення свята в Україні.
Історія появи свята
У країнах Євросоюзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільности, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише "не можна було уявити, а й вони були неможливими". У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи.
Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу. Доти День Європи відзначали 5 травня, адже цього дня у 1945-му була створена Рада Європи. Тепер ця дата залишилася лише щорічною згадкою про заснування цієї міжнародної організації.
Як День Європи відзначають у ЄС
День Європи відзначають як держави-члени ЄС, так і країни на шляху до євроінтеграції. Щорічно 9 травня прапором Європейського Союзу прикрашають вулиці всіх міст. У цей день влаштовують лекції про європейські цінності та історію створення союзу. В інституціях ЄС проводять екскурсії.
Офіційним вихідним День є у двох країнах — Люксембурзі, де і народився Робер Шуман у 1886 році, та Косово. В інших країнах це с
свято відзначають вивішуючи прапори та організовуючи спеціальні заходи.
08 травня 2024
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
29 травня минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.
Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.
8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.
Скільки тривала і коли насправді завершилася Друга світова війна?
Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн — у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів — нацистського і комуністичного, а також через лицемірну «політику умиротворення» щодо гітлера провідних країн світу. Тому важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Друга світова війна тривала шість років. 21 місяць цієї війни срср і Третій Райх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію після порушення нацистами договору про ненапад на радянський союз.
Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали у французькому місті Реймс о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року за участю представника від радянського союзу генерала Івана Суслопарова. Проте сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому червоною армією, наполягаючи, що капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, — в Берліні. Союзники погодилися.
Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст — 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, за сучасним Київським це — 8 травня, 23:43, а за московським — 9 травня, 00:43. Його текст майже дослівно повторював попередній. Наприклад, підтвердив час припинення вогню — 8 травня, о 23:01, за центральноєвропейським часом.
сталіну важливо було якось відділити срср від союзників по Антигітлерівській коаліції для того, щоб підкреслити винятковий внесок радянського союзу в розгром нацизму і применшити роль британців та американців. Саме ця мотивація слугувала приводом для того, щоб святкувати перемогу в срср окремо — 9 травня. Досягли цього завдяки маніпуляції з часовими поясами.
Нині спадкоємицею сталінського режиму є російська федерація, яка продовжує привласнювати перемогу над нацизмом, маніпулює власними громадянами і намагається залякати світ. Але сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на гіркий досвід та історичні уроки Другої світової війни для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
Друга світова війна і Україна
Для України Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Того дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової на боці Німеччини став радянський союз. Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу срср у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940-му — країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.
Друга світова війна для України не обмежувалася бойовими діями та окупацією її сучасної території. Українці брали участь у бойових діях на всіх воєнних театрах. Для нашого народу ця війна не лише історія перемоги над нацизмом, але також — національна трагедія. Українці, позбавлені власної державності, у ній змушені були воювати за чужі імперські інтереси та, інколи, вбивати інших українців.
Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів — цивільних та три мільйони військових), економічні — 285 мільйонів тогочасних рублів. Війна розкрила для українців руйнівну «силу» обох тоталітарних режимів.
Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл, депортації). Однак довго замовчувалися численні злочини комуністичного режиму — розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, підрив центру Києва і греблі ДніпроГЕСу в 1941 році, знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.
Із Україною пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, який народився на Уманщині, від імені срср приймав беззастережну капітуляцію Японії.
Як москва перетворила перемогу на культ
Свято перемоги в радянському союзі було встановлено Указом Президії Верховної Ради срср 8 травня 1945 року (ще до підписання другого Акта). 9 травня оголошено днем всенародного торжества та вихідним, але в 1945-му в цей день ніяких особливих урочистостей не відбулося.
Парад перемоги за наказом сталіна провели у москві аж 24 червня. Жодних святкових парадів чи ходи ветеранів на красній площі не було й у наступні роки. Згідно з указом Президії Верховної Ради срср від 23 грудня 1947 року, день перемоги взагалі став робочим, хоч і залишився державним святом. Поміж іншим, у тому ж 1947-му радянська влада ухвалила рішення про скасування будь-яких виплат і пільг для ветеранів, відзначених державними нагородами.
Від 1948 до 1965 року 9 травня не було вихідним в срср, проте певні святкування відбувались. У містах-героях і столицях союзних республік давали артилерійський салют, на перших шпальтах газет публікували офіційні вітання.
Вихідним і головним святом в срср день перемоги знову став у 1965 році. Міф про перемогу заступив міфологію про велику жовтневу революцію. Компартія та особисто генсек Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику «великої перемоги» як складника підвищення в суспільстві авторитету правлячої верхівки.
Тоді ж, у 1965-му, провели і ювілейний парад — до 20-ї річниці перемоги. Це був другий парад після закінчення війни. Третій відбувся в 1985-му, а четвертий — у 1990 році. Щорічним дійством парад перемоги став уже в російській федерації з 1995 року.
В сучасній росії пам’ять про Другу світову війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ. Міфи про «велику вітчизняну» продовжують залишатися осердям ідентичності, а комеморативні практики, часто просякнуті профанацією та гротеском, отримали назву «побєдобєсіє».
Однак російська пропаганда активно культивує власні міфи про Другу світову не лише всередині рф та серед держав, які колись були частинами срср, а й маніпулює ними в Європі та світі. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні і свою нібито «виключну роль» в ній як індульгенцією на вчинення масових злочинів в Україні — проти військовополонених і цивільних.
Європейська традиція перемоги і пам’яті
Поступовий офіційний перехід до європейської традиції відзначення перемоги і пам’яті жертв війни розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу — з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, став мак пам’яті.
2015 року було встановлено День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом 9 травня. Це був перехідний, компромісний варіант, оскільки суспільство тоді ще не було готовим до серйозніших змін.
Проте до них підштовхнуло злочинне повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Сьогодні Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії, як і в часи Другої світової війни, єдиний шлях відновлення миру — перемогти загарбника.
25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблоку. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини на старті не відповідали завчасно узгодженому плану, рішення розпочати випробування все одно було ухвалено. Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.
Фото від 5 квітня 2020 року - чоловік тримає лічильник Гейгера під час лісової пожежі в 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. Тоді українська влада повідомила про стрибок рівня радіації через пожежу. Фото: Женя Савілов/AFP
A Kyiv Post team visited the Russian Volunteer Corps (RDK) base for two days of exclusive interviews
00:00
00:23 / 19:30
Копировать видео ссылку
Проиграть / Остановить
Выключить / Включить звук
Сообщить о проблеме
Язык
Vidverto PlayРадіоактивними ізотопами цезію та інших елементів були забруднені 3/4 території Європи. Внаслідок такої масштабної аварії значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані з зони зараження, яка охопила велику територію: 81 населений пункт України став безлюдним
На жаль, радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. Москва мовчала майже дві доби, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило Москву надати хоч якісь пояснення. Тим часом у забрудненому радіацією Києві, щоб показати світові, як усе добре й стабільно, пройшла урочиста першотравнева демонстрація, на яку вивели тисячі людей, у тому числі й дітей.
Інформація про те, що сталося на Чорнобильскій АЕС, ретельно приховувалась на найвищому рівні. КДБ навіть організував стеження ледь не за кожним: з ким говорить, що думає, які настрої. На сьогодні свідчення злочинної бездіяльності радянської влади зафіксовані в двотомнику "Чорнобильське досьє КДБ", який підготували Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів .Вважається, що саме Чорнобиль, а саме відсутність вчасного повідомлення про аварію, погана комунікація з міжнародною спільнотою та повна неспроможність радянської влади впоратися з аварією, стали одним із каталізаторів розпаду СРСР. Всі подальші спроби Москви приховати правду про наслідки аварії, недостатні заходи безпеки та допомоги потерпілим від техногенної катастрофи суттєво похитнули віру в "гуманність" комуністичної ідеї навіть у найлояльніших її прихильників.
На превеликий жаль, Росія досі продовжує грати за старими правилами, використовуючи тотальну пропаганду для коригування поведінки власного населення. Вся їхня історія заснована на вірі у власну вищість і безгрішність вищого керівництва, і це має негативний вплив на весь світ. Росіяни продовжують небезпечні ігри з ядерним шантажем та захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької). Небезпечні сховища радіоактивних відходів стають для них полігоном бойових дій. Жертвами свідомого замовчування та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму щодо Чорнобильської атомної станції вже стали російські військові, які окопувалися та базувалися в Рудому лісі (одному з найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу.
Advertisement
Факти про наслідки Чорнобильської катастрофи 1. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа. 2. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.. 3. Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії. 4. 800 тисяч осіб ризикували своїм життям та здоров’ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами. 5. 20% з цих смертей були самогубствами. 6. Грінпіс стверджує, що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу. 7. Існують плани по використанню територій, що оточують реактор, наприклад, такі як переробка і утилізація радіоактивних відходів, а також створення природних заповідників. 8. Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії. 9. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і найгіршою аварією в ядерній історії людства. 10. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин. 11. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі є напис, де зазначено ім’я власника цієї нерухомості. 12. Витік радіації пофарбував ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс» 13. Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля. 14. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 працівників ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії. 15. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС. 16. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана. 17. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 № 777-р «Деякі питання проведення щорічної акції «За чисте довкілля» та дня благоустрою територій населених пунктів» у квітні-травні 2023 року традиційно триває щорічна всеукраїнська акція «За чисте довкілля». Метою акції є проведення заходів, спрямованих на покращення естетичного та санітарного стану територій, об'єктів масового перебування та відпочинку населення, ліквідації стихійних засмічень, озеленення територій та створення нових насаджень.
До наймасштабнішого прибирання країни долучились і Червонотоківська гімназія.
Тож і наша громада не є виключенням, як і завжди вже стало доброю традицією дбати про благоустрій та чистоту навколишнього середовища громади.
Акція має на меті перш за все докорінно змінити ставлення населення до проблеми покращення довкілля та санітарного стану територій, на яких ми проживаємо.
Кожен житель повинен розуміти, що чистота громади залежить саме від нього. Тому подбаємо про чистоту навколо себе, не будемо сторонніми спостерігачами, адже підтримання чистоти та порядку – це запорука здоров’я і краси нашого рідного краю.
Два роки тому, 28 березня 2022 року, українські захисники звільнили Ірпінь на Київщині. Місто стримало ворога на шляху до столиці та отримало звання «Ірпінь – місто-Герой».
Ірпінь заплатив високу ціну за те, що не впустив ворога до столиці України. Під час бойових дій в Ірпені загинуло 39 бійців Тероборони Ірпеня та понад 50 військовослужбовців Збройних Сил України. Також загинули понад 300 цивільних мешканців міста, серед яких 20 дітей. Якби управлінська команда міста не провела евакуацію цивільного населення, то загиблих було б десятки тисяч. На початку повномасштабного вторгнення вдалося евакуювати 95% людей.
В результаті битви за Ірпінь, було зруйновано понад 70% інфраструктури громади. Експерти Інвестиційної ради Ірпеня оцінили, що на відновлення міста необхідно щонайменше 1 мільярд доларів. Адже статистика після деокупації Ірпеня була сумною – 1483 повністю зруйнованих і 1130 частково пошкоджених приватних будинків, 515 багатоповерхових будинків з необхідністю поточного ремонту і 94 – капітального. При цьому 25 багатоповерхівок – під демонтаж.
Сьогодні Ірпінь, інфраструктура якого зазнала найбільших руйнувань серед всіх населених пунктів Київської області, активно відбудовується і є лідером з усіх міст України по кількості відбудованих об’єктів.
Вічна слава та світла пам’ять тим, хто віддав життя у битві за Ірпінь. Пам’ятаємо. Вклоняємось. Дякуємо!
26 березня 2024
Україна 26 березня відзначає День Національної гвардії
"Честь, мужність, закон", - це офіційне гасло всіх воїнів Національної гвардії. Щорічно 26 березня українці відзначають професійне свято сміливих та мужніх людей
Національна гвардія виконує важливі функції у забезпеченні національної безпеки, охорони громадського порядку та допомоги населенню в умовах надзвичайних ситуацій. У цей день в Україні проводяться урочисті заходи, які вшановують вагому роль та відданість військовослужбовців Національної гвардії на благо країни.
Історія заснування свята
Це важливе свято приурочене до заснування Національної гвардії України. Декілька разів воно встановлювалось та скасовувалось у зв'язку з реформуваннями. Так, згідно з Указом Президента від № 494/93, спочатку дата відзначення припадала на 4 листопада, оскільки цього дня в 1991 році було прийнято Верховною Радою Закон "Про Національну гвардію України". Однак, однак вже у 2000 році Указ втратив чинність, а Нацгвардія була розформована. Тому відзначалось як "День Внутрішніх військ України".
Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та порушення територіальної цілісності країни, зокрема захопленням Криму у 2014 році, було прийнято рішення про відродження Національної Гвардії України шляхом ухвалення Закону "Про Національну гвардію України". Він був прийнятий 13 березня 2014 року та передбачав, що основою для створення нового складу Нацгвардії є Внутрішні війська МВС України, які перетворюються на військову організацію з правоохоронними та бойовими функціями. Згодом було затверджено офіційну символіку, проводилась укомплектація та спеціальна військова підготовка.
Сотні добровольців та патріотів Революції гідності долучились до їх лав, а вже весною 2014 році військові підрозділи Національної гвардії брали участь у захисті країни разом із ЗСУ у рамках Антитерористичної операції.
18 березня 2015 відповідно до указу Презентам №148/2015, було відновлено "День Національної гвардії України" як щорічне свято, яке відзначається 26 березня. У тексті указу йдеться: "Ураховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку".
Що входить до основних задач Нацгвардії?
Службовці Національної гвардії виконують різноманітні завдання, спрямовані на забезпечення безпеки та громадського порядку в Україні. Вони здійснюють протидію злочинності, охороняють важливі об'єкти, дипломатичні представництва та консульські установи, а також беруть участь у конвоюванні, екстрадиції та охороні підсудних. Крім того, вони беруть участь у ліквідації наслідків стихійних лих, допомагають у забезпеченні порядку при карантинних заходах та приймають пряму участь у військових діях.
Сьогодні, воїни Національної гвардії борються за нашу незалежність та свободу у найгарячіших точках фронту. Щодня вони стикаються з різними викликами та загрозами, оберігають мирне населення, забезпечують безпеку та стабільність у регіонах, які переживають найбільший тиск агресорів. Завдяки їхній відважності та військовій майстерності Україна здатна протистояти будь-яким ворогам.
Величезна вдячність нашим воїнам за їхню невимовну мужність та самовідданість у захисті країни. Їхня відвага та жертовність є справжнім символом віри у наше майбутнє та свободу. Вони ризикують своїм життям кожен день задля нашої безпеки. Слава Героям!
21 березня 2024
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЩАСТЯ.
ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ.
Міжнародний день щастя має за мету звернути увагу людства до щастя та нагадати, що прагнення до щастя – визначальне і невід’ємне бажання кожної людини на планеті.
Сьогодні, 20 березня, світ відзначає Міжнародний день щастя. Свято покликане показати, що щастя – одна з найголовніших цілей людства, і прагнення до нього є загальним почуттям, яке об’єднує населення всієї планети.
Сама дата святкування була обрана невипадково, бо на цей день також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівнюється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце.
Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо ніколи не втрачати віру в краще, слідувати за своєю мрією та завжди вміти радіти життю, навіть у найважчі його моменти!
Бо вміти знаходити радість в житті — ось кращий спосіб привернути щастя
20 березня – День весняного рівнодення. Це час, коли Земля розташовується по відношенню до Сонця так, що його промені падають прямо на екватор. Північна та Південна півкулі висвітлюються однаково, тому тривалість дня та ночі по всьому світу триває однакову кількість годин.
З дня весняного рівнодення світовий день стає довшим і починається астрономічна весна.
