38 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблоку. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини на старті не відповідали завчасно узгодженому плану, рішення розпочати випробування все одно було ухвалено.
Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.

Фото від 5 квітня 2020 року - чоловік тримає лічильник Гейгера під час лісової пожежі в 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. Тоді українська влада повідомила про стрибок рівня радіації через пожежу. Фото: Женя Савілов/AFP

Our YouTube

A Kyiv Post team visited the Russian Volunteer Corps (RDK) base for two days of exclusive interviews

00:00

00:23 / 19:30

Копировать видео ссылку

Проиграть / Остановить

Выключить / Включить звук

Сообщить о проблеме

Язык

Vidverto PlayРадіоактивними ізотопами цезію та інших елементів були забруднені 3/4 території Європи. Внаслідок такої масштабної аварії значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані з зони зараження, яка охопила велику територію: 81 населений пункт України став безлюдним

На жаль, радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. Москва мовчала майже дві доби, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило Москву надати хоч якісь пояснення. Тим часом у забрудненому радіацією Києві, щоб показати світові, як усе добре й стабільно, пройшла урочиста першотравнева демонстрація, на яку вивели тисячі людей, у тому числі й дітей.

Інформація про те, що сталося на Чорнобильскій АЕС, ретельно приховувалась на найвищому рівні. КДБ навіть організував стеження ледь не за кожним: з ким говорить, що думає, які настрої. На сьогодні свідчення злочинної бездіяльності радянської влади зафіксовані в двотомнику "Чорнобильське досьє КДБ", який підготували Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів .Вважається, що саме Чорнобиль, а саме відсутність вчасного повідомлення про аварію, погана комунікація з міжнародною спільнотою та повна неспроможність радянської влади впоратися з аварією, стали одним із каталізаторів розпаду СРСР. Всі подальші спроби Москви приховати правду про наслідки аварії, недостатні заходи безпеки та допомоги потерпілим від техногенної катастрофи суттєво похитнули віру в "гуманність" комуністичної ідеї навіть у найлояльніших її прихильників.

На превеликий жаль, Росія досі продовжує грати за старими правилами, використовуючи тотальну пропаганду для коригування поведінки власного населення. Вся їхня історія заснована на вірі у власну вищість і безгрішність вищого керівництва, і це має негативний вплив на весь світ. Росіяни продовжують небезпечні ігри з ядерним шантажем та захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької). Небезпечні сховища радіоактивних відходів стають для них полігоном бойових дій. Жертвами свідомого замовчування та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму щодо Чорнобильської атомної станції вже стали російські військові, які окопувалися та базувалися в Рудому лісі (одному з найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну
дозу.

Advertisement

Факти про наслідки Чорнобильської катастрофи

1. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.
2. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році..
3. Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.
4. 800 тисяч осіб ризикували своїм життям та здоров’ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.
5. 20% з цих смертей були самогубствами.
6. Грінпіс стверджує, що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.
7. Існують плани по використанню територій, що оточують реактор, наприклад, такі як переробка і утилізація радіоактивних відходів, а також створення природних заповідників.
8. Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.
9. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і найгіршою аварією в ядерній історії людства.
10. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.
11. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі є напис, де зазначено ім’я власника цієї нерухомості.
12. Витік радіації пофарбував ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»
13. Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.
14. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 працівників ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.
15. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.
16. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.
17. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

Про призначення відповідального за облік військовозобов'язаних

 

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 № 777-р «Деякі питання проведення щорічної акції «За чисте довкілля» та дня благоустрою територій населених пунктів» у квітні-травні 2023 року традиційно триває щорічна всеукраїнська акція «За чисте довкілля». Метою акції є проведення заходів, спрямованих на покращення естетичного та санітарного стану територій, об'єктів масового перебування та відпочинку населення, ліквідації стихійних засмічень, озеленення територій та створення нових насаджень.

До наймасштабнішого прибирання країни долучились і Червонотоківська гімназія.

Тож і наша громада не є виключенням, як і завжди вже стало доброю традицією дбати про благоустрій та чистоту навколишнього середовища громади.

Акція має на меті перш за все докорінно змінити ставлення населення до проблеми покращення довкілля та санітарного стану територій, на яких ми проживаємо.

Кожен житель повинен розуміти, що чистота громади залежить саме від нього. Тому подбаємо про чистоту навколо себе, не будемо сторонніми спостерігачами, адже підтримання чистоти та порядку – це запорука здоров’я і краси нашого рідного краю.

Акція до Дня Довкілля

Про прийом дітей до 1-го класу в КЗ "Червонотоківська гімназія" на 2024/2025 навчальний рік

 

Всеукраїнська акція "За чисте довкілля" та "День благоустрою території населеного пункту"

 

 

28 березня – День звільнення Ірпеня

Два роки тому, 28 березня 2022 року, українські захисники звільнили Ірпінь на Київщині. Місто стримало ворога на шляху до столиці та отримало звання «Ірпінь – місто-Герой».

Ірпінь заплатив високу ціну за те, що не впустив ворога до столиці України. Під час бойових дій в Ірпені загинуло 39 бійців Тероборони Ірпеня та понад 50 військовослужбовців Збройних Сил України. Також загинули понад 300 цивільних мешканців міста, серед яких 20 дітей. Якби управлінська команда міста не провела евакуацію цивільного населення, то загиблих було б десятки тисяч. На початку повномасштабного вторгнення вдалося евакуювати 95% людей.

В результаті битви за Ірпінь, було зруйновано понад 70% інфраструктури громади. Експерти Інвестиційної ради Ірпеня оцінили, що на відновлення міста необхідно щонайменше 1 мільярд доларів. Адже статистика після деокупації Ірпеня була сумною – 1483 повністю зруйнованих і 1130 частково пошкоджених приватних будинків, 515 багатоповерхових будинків з необхідністю поточного ремонту і 94 – капітального. При цьому 25 багатоповерхівок – під демонтаж.

Сьогодні Ірпінь, інфраструктура якого зазнала найбільших руйнувань серед всіх населених пунктів Київської області, активно відбудовується і є лідером з усіх міст України по кількості відбудованих об’єктів.

Вічна слава та світла пам’ять тим, хто віддав життя у битві за Ірпінь. Пам’ятаємо. Вклоняємось. Дякуємо!

 

Україна 26 березня відзначає
 День Національної гвардії

"Честь, мужність, закон", - це офіційне гасло всіх воїнів Національної гвардії. Щорічно 26 березня українці відзначають професійне свято сміливих та мужніх людей

Національна гвардія виконує важливі функції у забезпеченні національної безпеки, охорони громадського порядку та допомоги населенню в умовах надзвичайних ситуацій. У цей день в Україні проводяться урочисті заходи, які вшановують вагому роль та відданість військовослужбовців Національної гвардії на благо країни.

Історія заснування свята

Це важливе свято приурочене до заснування Національної гвардії України. Декілька разів воно встановлювалось та скасовувалось у зв'язку з реформуваннями. Так, згідно з Указом Президента від № 494/93, спочатку дата відзначення припадала на 4 листопада, оскільки цього дня в 1991 році було прийнято Верховною Радою Закон "Про Національну гвардію України". Однак, однак вже у 2000 році Указ втратив чинність, а Нацгвардія була розформована. Тому відзначалось як "День Внутрішніх військ України".

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та порушення територіальної цілісності країни, зокрема захопленням Криму у 2014 році, було прийнято рішення про відродження Національної Гвардії України шляхом ухвалення Закону "Про Національну гвардію України". Він був прийнятий 13 березня 2014 року та передбачав, що основою для створення нового складу Нацгвардії є Внутрішні війська МВС України, які перетворюються на військову організацію з правоохоронними та бойовими функціями. Згодом було затверджено офіційну символіку, проводилась укомплектація та спеціальна військова підготовка.

Сотні добровольців та патріотів Революції гідності долучились до їх лав, а вже весною 2014 році військові підрозділи Національної гвардії брали участь у захисті країни разом із ЗСУ у рамках Антитерористичної операції.

18 березня 2015 відповідно до указу Презентам №148/2015, було відновлено "День Національної гвардії України" як щорічне свято, яке відзначається 26 березня. У тексті указу йдеться: "Ураховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку".  

Що входить до основних задач Нацгвардії?

Службовці Національної гвардії виконують різноманітні завдання, спрямовані на забезпечення безпеки та громадського порядку в Україні. Вони здійснюють протидію злочинності, охороняють важливі об'єкти, дипломатичні представництва та консульські установи, а також беруть участь у конвоюванні, екстрадиції та охороні підсудних. Крім того, вони беруть участь у ліквідації наслідків стихійних лих, допомагають у забезпеченні порядку при карантинних заходах та приймають пряму участь у військових діях.

Сьогодні, воїни Національної гвардії борються за нашу незалежність та свободу у найгарячіших точках фронту. Щодня вони стикаються з різними викликами та загрозами, оберігають мирне населення, забезпечують безпеку та стабільність у регіонах, які переживають найбільший тиск агресорів. Завдяки їхній відважності та військовій майстерності Україна здатна протистояти будь-яким ворогам.

Величезна вдячність нашим воїнам за їхню невимовну мужність та самовідданість у захисті країни. Їхня відвага та жертовність є справжнім символом віри у наше майбутнє та свободу. Вони ризикують своїм життям кожен день задля нашої безпеки. Слава Героям!

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЩАСТЯ. 

ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ.

Міжнародний день щастя має за мету звернути увагу людства до щастя та нагадати, що прагнення до щастя – визначальне і невід’ємне бажання кожної людини на планеті.

Сьогодні, 20 березня, світ відзначає Міжнародний день щастя. Свято покликане показати, що щастя – одна з найголовніших цілей людства, і прагнення до нього є загальним почуттям, яке об’єднує населення всієї планети.

Сама дата святкування була обрана невипадково, бо на цей день також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівнюється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце.

Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо ніколи не втрачати віру в краще, слідувати за своєю мрією та завжди вміти радіти життю, навіть у найважчі його моменти!

Бо вміти знаходити радість в житті — ось кращий спосіб привернути щастя

20 березня – День весняного рівнодення. Це час, коли Земля розташовується по відношенню до Сонця так, що його промені падають прямо на екватор. Північна та Південна півкулі висвітлюються однаково, тому тривалість дня та ночі по всьому світу триває однакову кількість годин.

З дня весняного рівнодення світовий день стає довшим і починається астрономічна весна.

День українського добровольця

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

Памʼятник воїну-добровольцю у Деснянському районі Києва, встановлений у 2016 році. Фото Данііла Шамкіна.
 

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

 Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

210-річчя від дня народження Тараса Шевченка

210 років від дня народження та 163 річниці з дня смерті Т.Г.Шевченка

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Тарас Шевченко підніс духовну велич і красу України на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ, його ім’я стало національним символом українського народу, він пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією, його «Кобзар» лежить на столі поряд із хлібом, а пісні його вишиті на рушниках. Шевченка називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.

Вибір підручників для учнів 7 класу НУШ 2024-2025

 

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

 26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що був встановлений 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Цього року минає 10 років від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

24 лютого 2022/2024 років

 Річниця початку масштабної війни Росії проти України

Саме 24 лютого 2022 р. у четвер о 3:30 ранку росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Сьогодні — друга річниця початку повномасштабного вторгнення. Наші захисники і захисниці щодня роблять усе можливе, щоб зовсім скоро в Україні пролунала пісня Перемоги!
Згадаємо хронологію подій 24.02.2022 р.: 

00:01: В Україні почав діяти надзвичайний стан.

01:50: В. Зеленський ініціював телефонну розмову з Путіним, але той не відповів.

03:30–03:59 ранку: перші російські ДРГ намагаються увійти на територію України. Чергові наряди Держприкордонслужби вступають з ними в бій. За ДРГ йдуть регулярні підрозділи ЗС рф, активні бої йдуть в районах н/п Зоринівка на Луганщині, а також на КПП «Каланчак» на адмінкордоні з тимчасово окупованим Кримом.

04:50 ранку: російський диктатор володимир путін випустив звернення до росіян із заявою про початок «спеціальної військової операції в Україні».

05:00 ранку: рано вранці російські війська атакують Україну по всій лінії кордону – в Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях, із боку тимчасово окупованого Криму, на Донбасі, а також заходять з боку Білорусі на Київ і Київську область. Ракетних ударів завдано по Харкову, Одесі, Києву, Житомиру, Броварах, Херсону, Миколаєву, Дніпру та Запоріжжю, випущено понад 150 ракет.

06:10: Президент України Володимир Зеленський скликає термінове засідання Ради національної безпеки та оборони.

Близько 07:00 ранку: Зеленський виступає зі зверненням до українського народу.

  «Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв'язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України ... Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо всіх. Тому що ми – це Україна. Слава Україні!» – заявив президент .

Міжнародний день рідної мови

       21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

День Державного герба України.

 19 лютого –  День Державного герба України.

Державний герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.

19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.

Як державний символ — Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

День єднання

ДЕНЬ ЄДНАННЯ

День єднання – молоде свято. Під час війни це свято має особливий сенс: українці мають бути згуртовані як ніколи.
Історичні випробування, які постали перед Україною й українцями, вимагають від нас монолітної єдності та рішучих дій. Разом ми непереможні! 
Переможемо разом!

16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою  - у матеріалі.

День єднання - історія дати

Заходи до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у 2024 році

 

Відзначення Дня Героїв Небесної Сотні

 

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та  виведення військ з Афганістану.

15 лютого – це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів-інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок на території інших країн.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності та вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч – громадяни України. В Афганістані загинули 2572 наших співвітчизники.

Низько схиляємо голови перед пам’яттю солдатів і офіцерів, що віддали життя під час виконання військового обов’язку. Висловлюємо глибоку вдячність бійцям, які сьогодні боронять цілісність і незалежність України та оберігають спокій у наших домівках. 

ТИЖДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СКАЗОМ

ХОЧЕШ МАТИ ДРУГА? БУДЬ ДРУГОМ!

Правило догляду за домашніми тваринами та безпечного поводження з ними.

Підсумок конкурсу присвяченого Дню Збройних Сил України "Казковий батальйон"

 

Вибір підручників для учнів 2 класу НУШ 2024-2025 н.р.

 

Безпечний Інтернет

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ 

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Від чого варто захищати дитину

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.