У світле свято Різдва бажаємо вам добра і щастя, добробуту і затишку вашій оселі, душевної теплоти, взаєморозуміння і підтримки в родині. Нехай життя ваше буде мирним, спокійним, щасливим.
ВІДЕОПРИВІТАННЯ ВІД УЧНІВ ЧЕРВОНОТОКІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС
У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.
Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.
Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
Страшні події 1986 ніколи не зітруться з пам’яті теперішніх та майбутніх поколінь. 14 грудня ми згадуємо тих, чиє життя забрав Чорнобиль, і намагаємося вирішити безліч проблем тих, хто втратив здоров’я на ліквідації чорнобильської аварії.
7 ГРУДНЯ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ
Уперше день української хустки відзначили у 2019 році, з того часу свято має щорічний характер. Святкують день хустки різними способами — носять їх, роблять флешмоби у соціальних мережах, поширюють фото, відвідують тематичні фотосесії.
День української хустки почали відзначати з ініціативи групи громадських діячів, акторок та успішних жінок України. 7 грудня 2019 року вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці. Започаткували свято, щоб об'єднати жінок різних професій, віку та національності задля збереження українських традицій. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка, хустка.
За старих часів дівчата і жінки носили хустку протягом усього року. При цьому вона була обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки - темні, вдови - чорні. Хустка також говорила про рівень достатку сім'ї: заможні жінки вкривали голову хустками з дорогих тканин, бідні - з дешевших.
Хоча це свято досить молоде, але вже обросло традиціями. Наприклад, став дуже популярним у День української хустки флешмоб - "Зроби фото з хусткою". Суть його полягає в тому, щоб вдягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із тематичними хештегами. У флешмобі беруть участь українки з усього світу - викладають фото в бабусиних і прабабусиних хустках і фотографуються цілими сім'ями.
Онлайн квест до дня української хустки
З ДНЕМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ.
6 грудня за новоюліанським календарем Православна церква України та її парафіяни відзначать День Миколи Чудотворця.
Миколай Чудотворець - один із найшанованіших святих у православ'ї. Його вважають покровителем сиріт, бідних, хворих, мандрівників, військових та ув'язнених. Вважається також, що цей святий став прообразом Санта-Клауса.
Згідно з церковними переказами, святий Миколай був реальною людиною, яка народилася приблизно між 270 і 286 роками в місті Патарі, що на півострові Лікія (нині Туреччина). Його батьки, Феофан і Нонна, були заможними людьми, справжніми християнами. Саме тому від самого народження вони ростили сина в релігійній атмосфері, охрестивши одразу, що в ті часи було рідкістю.
Миколай виріс аскетичним і доволі щедрим чоловіком, який намагався допомагати всім, хто цього потребував. У дорослому віці він переселився до міста Мира, де вирішив присвятити себе наукам. Але саме там його дядько, який був єпископом, висвятив племінника у священники. Незабаром після досягнення повноліття Миколай залишився без батьків. Весь свій спадок він витратив на допомогу біднякам, приносячи до їхніх будинків іграшки, теплі речі тощо.
Всі свої справи Миколай робив таємно, але якось городянам все ж вдалося його вистежити. Дізнавшись, хто робить усі ці добрі вчинки, люди вирішили, що Миколай має стати їхнім єпископом. 325 року він навіть відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї за участі імператора Костянтина Великого.
Миколай встиг зробити чимало хороших справ за своє життя: він визволяв полонених, рятував від страчення невинних, допомагав бідним, особливо дітям. Саме завдяки цьому він і став одним із найшанованіших святих.
Вперше святкувати День святого Миколая почали в середньовічній Німеччині. Батьки традиційно дарували дітям ласощі, теплий одяг, іграшки, шкільне приладдя тощо. А щоб малюки повірили, що всі ці подарунки приносить святий, вони підкладали їх таємно і пізно вночі. Згодом звичай святкувати День святого Миколая поширився на інші країни, зокрема сусідню Польщу, звідки, на думку істориків, прийшов до українців.
Існує ще одна гарна легенда: нібито звичай, який популярний у багатьох західних країнах – вішати на Миколая шкарпетки на камін, куди святий кладе вночі свої подарунки, – з'явився, коли реальний єпископ вирішив допомогти трьом бідним сестрам, із якими ніхто не хотів брати шлюб. Вночі Миколай підкинув їм три мішечки із золотом, які потрапили до шкарпеток, що висіли над каміном і сушилися.
В Україні за роки існування утворилися свої традиції святкування святого Миколая. Зокрема, селяни на Слобожанщині збиралися разом після служби в церкві і варили пиво. А для дітлахів готували особливе печиво, яке називали "миколайчиками".
На Харківщині в День святого Миколая проводять триденні Миколині святки, готують узвар і кутю.
На Поділлі було заведено чекати на "полазника" – людину з позитивною енергією, яка має першою зайти до оселі цього дня.
Ще однією цікавою традицією є звичай миритися зі своїми ворогами. Дівчата, які збиралися до шлюбу, обов'язково цього дня наводили лад у скринях, готуючи одяг і прикраси, в яких потім зустрічали сватів. Чоловіки вранці прокидалися першими і виходили на двір, щоб обійти господарство, нагодувати худобу. А на Київщині домашніх тварин додатково окропляли освяченою водою, щоб вони не хворіли взимку.
З часом з'явилася традиція, яка існує і нині, а саме – написання листів святому. Дітлахи пишуть свої таємні бажання, перераховують усі добрі й погані справи, які вони робили цього року, та залишають лист Миколаєві. Вночі проти дня святкування він приносить подарунки і тихенько викладає їх під подушку чи біля ліжка.
Дякуємо Збройним Силам України за вчора, сьогодні і завтра у вільній і мирній Україні!
Дякуємо, що наближаєте Перемогу!
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРІВ
Волонтер у перекладі з англійської означає добровільний помічник. Волонтери безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках пристарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.
В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в країні, яке виросло в потужний громадянський рух.
Волонтери добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.
Під час повномасштабної війни волонтери, часто ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним.
Нині волонтером став фактично кожен українець.
Голод 1932-1933 років -
біль серця всієї України.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.
Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
Щороку останньої суботи листопада ми вшановуємо пам’ять
мільйонів
жертв голодоморів, запалюючи свічку пам’яті на
своєму вікні. Напередодні в
школі відбуваються тематичні
уроки та виховні заходи, присвячені цим
трагічним подіям.
День бабусь і дідусів - 28 жовтня
Це тепле спільне свято завжди радує стареньких, адже воно дарує зайву можливість зустрітися з онуками. Не забудьте подарувати їм теплі слова та принести щось смачненьке. Бабусям і дідусям завжди приємно, коли про них пам'ятають і про них піклуються.
День сьогодні не простий,
Унікальний і значний —
Торжество бабусь рідних
І дідусів дорогих!
Жить бажаєм дуже довго,
Не тужити анітрохи,
Посміхатись, жартувати,
Пустувати і кохати!
27 жовтня ми відзначаємо велике свято – День української писемності та мови.
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але я впевнений, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.
З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Отож, бажаю всім співвітчизникам утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.
16 жовтня — це Всесвітній день здорового харчування.
Мета події — привернути увагу громадськості до проблем харчування.
Перше, що необхідно зробити, – вирішити харчуватися правильно. Для цього варто враховувати основні принципи здорового та безпечного харчування:
Будь-які зміни повинні бути поступовими. Не варто відразу відмовлятися від усього. Спочатку треба знизити кількість шкідливих продуктів та поступово переходити на здорове харчування.
ПОНЕДІЛОК
1. Літературне читання
Розклад
уроків
в 1класі з 1 жовтня 2023року
|
№п.п. |
Назва уроку |
Початок уроку |
|
|
Понеділок |
|
|
1. |
Навч.грамоти(читання) |
8.30 |
|
2. |
Математика |
9.25 |
|
3. |
Навч.грамоти(письмо) |
10.20 |
|
4. |
Фізкультура |
11.25 |
|
|
Вівторок |
|
|
1. |
ЯДС |
8.30 |
|
2. |
Математика |
9.25 |
|
3. |
Образ.мистецтво |
10.20 |
|
4. |
Муз.мистецтво |
11.25 |
|
|
Середа |
|
|
1. |
Навч.грамоти(читання) |
8.30 |
|
2. |
Математика |
9.25 |
|
3. |
Навч.грамоти(письмо) |
10.20 |
|
4. |
Дизайн/технології |
11.25 |
|
|
Четвер |
|
|
1. |
ЯДС |
8.30 |
|
2. |
Навч. грамоти(читання) |
9.25 |
|
3. |
Навч.грамоти(письмо) |
10.20 |
|
4. |
Фізкультура |
11.25 |
|
|
П’ятниця |
|
|
1. |
ЯДС |
8.30 |
|
2. |
Математика |
9.25 |
|
3. |
Навч.грамоти(читання/письмо) |
10.20 |
|
4. |
Фізкультура |
11.25 |
