Вітаємо вас із Днем Державного Прапора України. Це символ свободи, незалежності й незламної сили нації. Сьогодні синьо-жовтий стяг набув особливого значення, бо окроплений кров’ю українських воїнів і є свідком їх незліченних подвигів. Прапор – в наших серцях, наша гідність, боротьба, Перемога!
Ми всі мріємо про той день, коли прапор у кольорах небесної блакиті й стиглої пшениці знову замайорить над українськими містами й селами, повернутими після війни, коли, натхненними перемогою над ворогом, ми почнемо відроджувати і прикрашати зранену рідну землю.
Бажаємо всім нам віри, витримки та сил. Разом ми обов’язково досягнемо мети і наш прапор гордо височитиме над кожним куточком України!
Зі святом! Слава Україні!
З Днем Державного прапора України
Щороку 23 серпня, українці вшановують один із найголовніших символів державності – синьо-жовтий стяг.
День державного прапора України: запровадження свята
День державного прапора України указом №987 від 23 серпня 2004 року запровадив другий президент України Леонід Кучма задля “вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України”.
У 2009 році, уже за президентства Віктора Ющенка, було засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
День державного прапора України: кольори та символіка
Згідно зі статтею 20 Конституції, Державний прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів.
У постанові ВРУ міститься уточнення, що державний прапор України – це прямокутне полотнище, верхня смуга у якому синього кольору, а нижня – жовтого кольору.
Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 2:3.
Згідно з популярним тлумаченням, синій колір українського стяга символізує небо, а жовтий – пшеничні лани.
Згідно з релігійним трактуванням, синій колір є уособленням Творця та Вищої духовної сили, а жовтий – усього земного.
Історія прапора України
Ще до християнізації Русі жовто-сині кольори були символом Київської держави. Помітити їх можна було майже на всіх міських гербах.
Перше поєднання синього та жовтого кольору на офіційній символіці датоване 1256 роком.
Герб Львова, 1256 рік
Це був герб Львова, який місту подарував князь Данило Галицький.
Такі ж кольори були на гербі Галицько-Волинського князівства.
З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виготовлялися на синіх полотнищах. Жовтою фарбою на них зображали хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Утвердження поєднання синьо-жовтих кольорів як національних відбулося під час європейської “весни народів”. Уперше такий прапор замайорів 25 червня 1848 року над міською ратушею Львова.
Синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби після революції 1905-1907 років почав використовуватися на Наддніпрянщині, яка на той час була в складі Російської імперії.
У 1918 році Центральна Рада затвердила прапор Української Народної Республіки як поєднання жовтого та блакитного кольорів.
Синій та жовтий кольори були символом і Західноукраїнської Народної Республіки.
За радянської влади використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора суворо каралося.
Зокрема, студента вечірнього відділення Київського інституту народного господарства (нині – Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана) Георгія Москаленка засудили до трьох років таборів суворого режиму, а робітника Віктора Куксу – до двох за те, що вони 1 травня 1966 року підняли над вишем синьо-жовтий стяг замість червоного.
14 березня 1990 року український прапор з’явився над Стрийською міською радою, 23 березня 1990 року – над Тернопільською мерією, 3 квітня 1990 року – над Львівською ратушею, 24 липня 1990 року – над Київською міською радою.
Над Верховною Радою синьо-жовтий прапор замайорів 4 вересня 1991 року.
