Виховна година до дня пам'яті жертв Голодомору ”Україна пам’ятає!"

   Україна  пам’ятаятає.  Голодомор.  

 Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. 

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи». 

Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

                                                  Що означає квітка-незабудька? 

Квітка незабудька складається з двох кольорів – синього й жовтого – кольорів вільної та незалежної України. Під час репресій кінця 1920их та початку 1930их років Сталін та, разом з ним радянська верхівка, хотіли зламати дух українського народу, знищити українців як нарід. Тому синьо-жовті кольори квітки незабудьки дуже символічні та відповідні для вшанування жертв сталінської політики, яка призвела до мільйонних жертв Голодомору 1932-1933. 

Незабудька чи незабудка?

Слово «незабудька» – українське слово і походить від виразу «не забудь». У нашому випадку вона нагадує нам – не забувати жертв, які загинули на території України зимою 1932 – 1933 років штучно створеною голодною смертю. Натомість слово «незабудка», яке сьогодні широко використовується в Україні, – це русизм, який був запроваджений в українську мову УРСР у пізніх 1960 их. В діаспорі незабудька так і лишилася пом'якшеною. Тендітна блакитно-жовта квітка кличе нас: Не забудь! Не забудь жертв страшного Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. 

21 листопада - День Гідності і Свободи

 Щорічно 21 листопада український народ відзначає 

День Гідності і Свободи.

Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні в ХХІ столітті: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цей день став символом боротьби і перемоги, єднання всього суспільства заради найвищих ідеалів цивілізованого світу.

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частина твого "Я".

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонце лик сія...

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

9 листопада - День української писемності та мови

 Мій край чудовий – Україна! 

Тут народились ти і я. 

Тут над ставком верба й калина, 

Чарівна пісня солов’я.

 І найдорожча рідна мова – 

Джерельцем радісно дзвенить. 

І мила пісня колискова, 

Чумацький шлях кудись зорить. 

Усе найкраще і єдине,

 І радощі усі, й жалі... 

Мій рідний краю, Україно! 

Найкраще місце на землі! 

 День української писемності та мови - свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія .

" Зроби окопну свічку".

 З настанням холодів у захисників на передовій є потреба у все більшій кількості обігрівальних приладів та засобів. Одними із них стали так звані окопні свічки.

В КЗ " Червонотоківська гімназія" пройшла акція " Зроби окопну свічку".

Потреба в окопних свічках – велика, тому до цієї справи  долучилися всі охочі.

Для того, щоб виготовити окопну свічку, потрібні жестяні бляшанки, гофрований картон і парафін чи віск. Підходить як нова сировина, так і використані залишки свічок.

Ми про них нещодавно дізналися, але в Україні є такі волонтери, які роблять їх з 2014 року. Окопна свічка дозволяє швидко закипятити воду, обігріти бліндаж на передовій або просто щоб там було світло, або якщо військові хочуть розпалити багаття, а мокрі дрова. Її складно залити водою, вона не боїться вітру.Горить така свічка приблизно 3 години. 

Окопна свічка- це консервна бляшанка, заповнена складеним «равликом» гофрованим картоном (гніт теж картонний) та залита стеарином, воском чи парафіном. За її допомогою можна не лише освітлювати бліндаж чи підвал, а також сушити речі та розігрівати їжу. Вона не гасне на вітрі, не всотує вологу та горить від години до шести, залежить від її розмірів.